Документальні фільми, які варто подивитися

Редакція Освіта.ua склала короткий список українських документальних фільмів, які варто переглянути вчителю й доречно обговорити з учнями. Кожен із цих фільмів зачіпає важливі етапи української історії та болючі проблеми нашого сьогодення.

Перейти на сторінку сайту

 Мобільний додаток про Голодомор у Києві!

Цієї осені Музей Голодомору створив перший мобільний додаток про Голодомор у Києві Track HolodomorHistory. Він розповідає історії конкретних будинків, вулиць, установ Києва під час подій 1932-33 років. Скільки коштував хліб і як довго доводилось чекати в черзі за ним? Який пайок отримували працівники заводів і хто не міг отримати їжу взагалі? Що означав вивішений на будинку чорний прапор? Відповіді на ці та багато інших питань з побуту 1930-х років можна знайти у мобільному додатку Track Holodomor History. Окрім історичних фактів, у додатку є архівні фото та відео, які допомагають уявити, як виглядала наша сучасна столиця 90 років тому, документи з поясненнями, доступні та цікаві тексти, спогади киян, яким не можливо не вірити та не співпереживати. У додатку є функція "Маршрути", яка дозволяє прокладати маршрути між локаціями, визначати їхню тривалість і дистанцію, зберігати маршрути на потім. Це чудова ідея для пізнавальної прогулянки містом! А щоб прогулянка була ще цікавішою, об'єкти мають так званий "прихований контент", який стає доступним лише при наближенні до місця на 400 метрів. Влаштуйте собі історичний квест містом! Обробка даних триває, об’єкти поступово будуть додаватися. Слідкуйте за оновленнями!

 «Трипільська Усмішка» 

віком понад 6 тисяч років

У Музеї становлення української нації громадська спілка «Народний Музей України» вперше публічно презентувала унікальний історичний артефакт «Трипільська Усмішка», який  належить до колекції «Колиска цивілізацій» – збірки, присвяченої прадавній культурі трипільців, які жили на теренах сучасної України 7000-2000 років до н.е.

Докладніше

 ЛітДвіж: школи можуть безкоштовно отримати постери 12 українських класиків

У День української писемності та мови запустили проєкт ЛітДвіж, у межах якого школи можуть отримати постери 12 українських письменників.

Докладніше

УКРАЇНСЬКА ЯК КОД НАЦІЇ: ЧОМУ ДІТЯМ ВАРТО ГОВОРИТИ РІДНОЮ МОВОЮ

"Мова є однією із найважливіших цеглинок у фундаменті кожної нації. Саме у ній відображено і зафіксовано найглибші витоки свідомості народу та його ментальність, закодовано народну мудрість і споконвічні знання. Мова — це генератор і найвища форма патріотизму, Божий дар і ключ до вивчення культури, історії, традицій, творець культури. Вона репрезентує народ у світі, є ореолом нації й етнічним кордоном. «Нація повинна боронити свою мову більше, ніж свою територію», — говорила Леся Українка. Адже територію можна відвоювати, а коли вмирає мова, то вмирає і нація. Недаремно кажуть, що мова — ключ до Вічності, пароль до дверей Всесвіту".

Автор процитованої публікації Лариса Громадська стверджує: "Дослідники доводять, що чимало вживаних сьогодні українських слів та мовних коренів були поширені ще у часи трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні сонцепоклонницьких часів та значний слід у прамові — санскриті, джерела якого дійшли до нас iз давнини у 5 тисяч років. У сучасній українській мові 65% слів — із санскриту. Про багатотисячолітню давнину української мови говорить і усна народна творчість, створена досконалою українською мовою. Адже вчені довели, що деякі народні казки та пісні написані декілька тисяч років тому".

Читати публікацію

 День української писемності та мови

9 листопада, в День української писемності та мови, відбудеться ювілейний ХХ радіодиктант національної єдності. Спецпроєкт, організований Громадським спеціально з нагоди події, стартує в студії UA: Перший, а також в ефірі UA: Українське радіо і UA: Радіо Культура о 9:00. Ведучі в студії розкажуть історію диктанту і дозволять всім бажаючим підготуватися до написання. Сам же радіодиктант розпочнеться о 9:15. Трансляція відбудеться на радіо - UA: Українське радіо, UA Радіо Культура; на телебаченні - UA: Перший, UA: Культура і на регіональному громадському телебаченні; в інтернеті - ютуб-канал і фейсбук-сторінка UA: Українське радіо. 

Докладніше

 28 ЖОВТНЯ — ДЕНЬ ВИГНАННЯ НАЦИСТСЬКИХ ОКУПАНТІВ

Методичні матеріали Українського інституту національної пам'яті, підготовлені до 70-ї річниці вигнання нацистських окупантів з України

 День народження Національної спілки художників України

Утворенню Спілки передували різні «громади», об'єднання, угруповання, товариства, вони започаткували своє виникнення ще в першій половині XIX ст. Пожвавлення художнього життя в Україні протягом XIX — початку XX ст., формування регіональних мистецьких шкіл — київської, харківської, одеської (а також львівської та закарпатської), відкриття Української академії мистецтв (згодом Київського художнього інституту) як вищого українського навчального художнього закладу — це передумови консолідації мистців у єдиній творчій організації.

Докладніше

Україна і Рада Європи

18 жовтня 1995 року Україна офіційно увійшла до Ради Європи. Рада Європи - міжнародна організація, яка сприяє співробітництву між усіма країнами Європи в області стандартів права, прав людини, демократичного розвитку, законності та культурної взаємодії. Найбільш відомими органами Ради Європи є Європейський суд з прав людини, який діє відповідно до Європейської конвенцією про захист прав людини та основних свобод, і Комісія Європейської фармакопеї.

Одним з найбільш значних досягнень Ради Європи вважається розробка і прийняття Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод.

 Золото Поділля: історія народів

Вінницький обласний краєзнавчий музей презентує у Києві археологічну збірку, що відображає культуру народів, які мешкали на теренах Поділля від трипілля до Середньовіччя.

Докладніше

 Лепбук за темою "9 листопада - День української писемності та мови"

Багата і милозвучна наша рідна українська мова. Вона – найпрекрасніше диво, скарбниця, в якій зберігається історія нашого народу, його душа, культура. Лепбук з темою "9 листопада - День української писемності та мови" сприятиме усвідомленню значення рідної мови, виховуватиме прагнення передати нащадкам наш скарб — українську мову.

Докладніше

 Українська література в аудіо: записи UA:
Радіо Культура для підготовки до ЗНО 
Радіо Культура для підготовки до ЗНО 

В ефірі UA: Радіо Культура періодично звучать твори, які є в цьогорічній програмі ЗНО з української мови та літератури. Підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання – у розпалі. А отже, саме час зазирнути до радійних фондів та переслухати записи, які точно стануть у пригоді. “Нова українська школа” публікує добірку записів.

Докладніше

День Конституції України

День Конституції України відзначається щорічно 28 червня, в день прийняття Верховною Радою України Основного Закону України

Історія свята

140 років від часу підписання Емського акту (Емський указ) – розпорядження спрямованого на утиски української культури

Пам'ятна дошка в німецькому місті Бад-Емс, присвячена Емському указу

30 травня 1876 року у німецькому містечку Емс російський цар Олександр ІІ підписав Емський указ. Як ця подія вплинула на українську мову й літературу останньої чверті ХІХ століття? 

Читати далі

День слов’янської писемності і культури

24 травня - День слов’янської писемності і культури. Відзначається щорічно в день вшанування пам’яті просвітителів Кирила і Мефодія відповідно до Указу Президента України №1096/04 від 17.09.2004 р.

Цікаві факти із життя Кирила і Мефодія

22 травня минає 155 років від Дня перепоховання праху Тараса Григоровича Шевченка (1861), українського поета, художника, мислителя на Чернечій горі, поблизу Канева. 

Після того, як п’ятдесят вісім днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу в квітні того ж року, було перевезено в Україну й перепоховано на Чернечій горі біля Канева. Труну спочатку привезли до Києва, де з небіжчиком могли попрощатися усі охочі. З Києва 20 травня 1861 року останки Кобзаря на пароплаві "Кременчук" перевезли до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі, а 22 травня, після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору. Влітку 1884 року на Таросовій горі збудували перший народний музей – "Тарасову світлицю", а на могилі встановили чавунний пам’ятник-хрест за проектом В. Сичугова. У серпні 1925 року було створено Канівський державний музей-заповідник "Могила Т.Г.Шевченка"; бронзовий монумент поетові споруджено у 1939 році.

Вперше День Європи в Україні відзначатимуть в онлайн-форматі

Щорічно у третю суботу травня в Україні відзначають День Європи.  Для українців  – це особливий день, адже Україну та ЄС єднають спільні цінності, історія та культура. Цьогоріч вперше за роки існування свята, у зв’язку з коронавірусом, святкування в Україні відбудуться в онлайн-форматі.

Рада Європи це свято відзначає 5 травня, 9-го – Європейський Союз. Перше визнання Дня Європи відбулось у Раді Європи у 1964 році. Пізніше Європейський Союз започаткував свій власний Європейський день на відзначення декларації Шумана 1950 року, саме тому його називають ще  «Днем Шумана».

Читати далі

18 травня - День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

18 травня в Україні вшановують День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – пам’яті про злочинні акції, сплановані керівною верхівкою колишнього СРСР та здійснені радянськими каральними органами у 1944 році, що привели до масових людських жертв та завдали непоправної шкоди кримськотатарському народу. За нинішніх обставин цей день є важливим ще й тому, що на тимчасово окупованій Російською Федерацією Автономній Республіці Крим масово поширені прояви релігійної, національної нетерпимості до громадян України, в тому числі кримських татар, що свідчить про свідому політику етноциду з боку окупаційної влади. 

Переглянути фільм "Хайтарма"

До Дня пам’яті та примирення Український інститут національної пам’яті підготував відеопроєкт «Війна і міф»

Це 3 змістовні відеороботи, які покликані зруйнувати поширені радянські міфи. Зокрема: міф про «Велику Вітчизняну війну» – термін, який став  ідеологічним кліше на противагу «Друга світова війна», міф про радянський народ як про «народ-визволитель» та міф про Георгія Жукова.

Детальніше

Онлайн-ресурс «Свідчення» — новий проєкт Музею Голодомору

Музей Голодомору  створив сторінку «Свідчення»  — єдиний онлайн-ресурс, де будуть зібрані історії очевидців Голодомору 1932–1933 років та масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Онлайн-ресурс містить відео- та аудіосвідчення, фото та оцифровані текстові спогади про Голодомор-геноцид і масові штучні голоди 1921-1923 та 1946-1947 рр. Свідчення упорядковані тематично та за адміністративно-територіальним принципом. Сьогодні найбільш наповненим є розділ «Голодомор-геноцид 1932-1933 рр.». В його основі — матеріали, зібрані працівниками Музею Голодомору в рамках проєкту «Усна історія Голодомору». Під час його реалізації були записані аудіо- та відеосвідчення очевидців Голодомору з різних областей України. На сторінці також є історії очевидців із фондів музею, що були зібрані та передані до музею краєзнавцями, студентами, школярами, установами та організаціями. Кожен користувач може відшукати свідчення за місцем, часом або хештегом. Ми пропонуємо дослідити історію Голодомору-геноциду та масових штучних голодів через спогади очевидців зі свого міста або села, району чи області. Національна пам’ять — те, що нас об’єднує, а усні свідчення дозволяють відчути, як переживали ті жахливі роки окремі люди.

Щодо забезпечення можливостей для дистанційного навчання

Інформаційне повідомлення

щодо забезпечення можливостей для дистанційного навчання вчителів й учнів на період карантину

Шановні колеги!

Від 17 березня телеканал “Рада” спільно з Міністерством освіти і науки запускає щоденну телетрансляцію безкоштовних відеоуроків та онлайн-курсів. Таким чином держава хоче забезпечити можливості для дистанційного навчання на період карантину. Окрім того, телеканал “Київ” теж проводить трансляції уроків, а Радіо “Культура” – читання творів світової класики в перекладі Максима Рильського.

“Нова українська школа” розповідає, як відбуватиметься таке навчання.

Детальніше

Методичні рекомендації (дистанційна форма)

Методичні рекомендації

щодо вивчення української мови і літератури, зарубіжної літератури за дистанційною формою організації навчальної діяльності учнів  закладів загальної середньої освіти

Читати

Стала взаємодія громад із командами народних депутатів

22 лютого  в рамках проєкту «Стала взаємодія із командами народних депутатів України», що реалізується ГО «Асоціація євроклубів Вінниччини» в межах програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що реалізується Фондом Східна Європа, відбулося засідання круглого столу «Стала взаємодія громад із командами народних депутатів», в роботі якого взяла участь Людмила Миколаївна Юрчук, доцент кафедри філології та гуманітарних наук КВНЗ «Вінницька академія неперервної освіти». Більшість проблем можна якщо не вирішити, то, принаймні, актуалізувати та обговорити, особливо, якщо це стосується питань комунікації. В даному випадку – між громадами, народними депутатами України та їхніми командами. Жваве обговорення виступів спікерів засвідчило, що тема досить актуальна. Тож учасники круглого столу працюватимуть далі над наступними етапами проєкту. 

21 лютого - Міжнародний День рідної мови

20  лютого   у  Вінницькій     універсальній       науковій       бібліотеці    ім. К.А.Тімірязєва відбувся літературно-мистецький захід «Душа народу бринить у слові», присвячений Міжнародному дню рідної мови. Це свято було проголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, яка відбулася 26 жовтня – 17 листопада 1999 року в Парижі, і щорічно відзначається 21 лютого.

Сотні років російського «порядкування» в Україні призвело до того, що багатьом поколінням ще довго доведеться відроджувати велич і багатство рідної мови. Однак, пам’ятаймо: наскільки швидко прийде відродження, залежить від кожного з нас, зокрема від того, як берегтимемо та плекатимемо рідне слово щодня і повсякчас, а не лише в день рідної мови.

 За участь у літературно-мистецькому святі «Душа народу бринить у слові» подякою управління культури і мистецтв, управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації було нагороджено Ларису Василівну Коваленко, кандидата педагогічних наук, викладача кафедри філології та гуманітарних наук КВНЗ «Вінницька академія неперервної освіти». 

Михайло Калинович – син Тиврівщини й Поділля

13 лютого у КВНЗ «Вінницька академія неперервної освіти» зусиллями кафедри філології та гуманітарних наук, зокрема завідувача кафедри, доктора історичних наук, професора Олексія Карповича Струкевича та доцента кафедри, кандидата педагогічних наук Тетяни Володимирівни Галич, а також громадської організації «Берегиня» було проведено історико-літературні читання «Михайло Калинович – син Тиврівщини й Поділля».

Читати далі

Синтез мистецтв у викладанні літератури

3 лютого 2020 року на базі Вінницької центральної міської бібліотеки ім. І. В. Бевза відбулися заняття Школи інтерактивного навчання для вчителів української мови та літератури, зарубіжної літератури, музичного мистецтваз теми: «Синтез мистецтв у викладанні літератури». Керівники: Лариса Коваленко, кандидат педагогічних наук, викладач кафедри філології та гуманітарних наук КВНЗ «Вінницька академія неперервної освіти», Ольга Янушкевич, методист відділу культури та мистецтв КВНЗ «Вінницька академія неперервної освіти».

Синтез мистецтв – це гармонійно представлені музика, живопис, скульптура, архітектура, декоративно-прикладне мистецтво, театр і мистецтво слова – основа духовності людини. Постає актуальне питання: як же допомогти сучасному учневі осягнути цю гармонію? Відповідно до Концепції «Нова українська школа» вивчення мовно-літературних предметів передбачає презентацію зв’язків літератури з іншими видами мистецтва, утілення літературних творів у живописі, музиці, кіно тощо. У навчальну програму з української літератури введено мистецький компонент, програма із зарубіжної літератури містить культурологічну рубрику.

В Україні проблему комплексного використання різних видів мистецтва у процесі вивчення літератури досліджували Д. Наливайко, Л. Мірошниченко, Т. Нефедова, Н. Волошина, О. Ніколенко, О. Куцевол, Ж. Клименко, А. Вітченко, В. Гречинська, Ю. Ковбасенко, Є. Волощук, О. Ісаєва.

Як зазначає С. Панченко, синтез мистецтв на уроках має відбуватися задля «побудови системи виховання у єднанні освіти, культури, духовності із збереженням ціннісних орієнтацій, що дасть змогу сформувати перспективні напрями виховання учнів».

Використання різних видів мистецтв у процесі вивчення літератури сприяє: 1) удосконаленню знань учнів з предмета, глибшому розкриттю художньо-етичних й життєвих зв’язків, закладених у творі; 2) кращому розумінню змісту твору, умов його створення; 3) розвитку критичного мислення; 4) удосконаленню навичок комунікативної культури; 5) підвищенню рівня процесів мислення (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення); 6) виробленню естетичних смаків, поглядів і уподобань учнів; 7) зростанню мотивації до вивчення предмета, що позитивно впливає на результативність навчання.

З метою надання допомоги вчителеві-словеснику з означеної проблеми створено сторінку «Література і мистецтво»:

 https://www.facebook.com/groups/2289185967859366/.

Про перейменування Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки

Коли ж нарешті вдасться перейменувати обласну універсальну наукову бібліотеку імені Клімента Тімірязєва?  Про важливість декомунізації вкотре нагадує вінницький історик, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри філології та гуманітарних наук Олексій Струкевич. На засіданні круглого столу, присвяченого Дню Соборності  України,  він наголошував, що  одна з найбільших бібліотек  області не  повинна носити ім’я прихильника ідеї «більшовизму», і учасники круглого столу цю пропозицію підтримали. 

Прослухати уривок з інтерв'ю О.К. Струкевича