140 років від часу підписання Емського акту (Емський указ) – розпорядження спрямованого на утиски української культури

Пам'ятна дошка в німецькому місті Бад-Емс, присвячена Емському указу

30 травня 1876 року у німецькому містечку Емс російський цар Олександр ІІ підписав Емський указ. Як ця подія вплинула на українську мову й літературу останньої чверті ХІХ століття? 

Читати далі

День слов’янської писемності і культури

24 травня - День слов’янської писемності і культури. Відзначається щорічно в день вшанування пам’яті просвітителів Кирила і Мефодія відповідно до Указу Президента України №1096/04 від 17.09.2004 р.

Цікаві факти із життя Кирила і Мефодія

22 травня минає 155 років від Дня перепоховання праху Тараса Григоровича Шевченка (1861), українського поета, художника, мислителя на Чернечій горі, поблизу Канева. 

Після того, як п’ятдесят вісім днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу в квітні того ж року, було перевезено в Україну й перепоховано на Чернечій горі біля Канева. Труну спочатку привезли до Києва, де з небіжчиком могли попрощатися усі охочі. З Києва 20 травня 1861 року останки Кобзаря на пароплаві "Кременчук" перевезли до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі, а 22 травня, після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору. Влітку 1884 року на Таросовій горі збудували перший народний музей – "Тарасову світлицю", а на могилі встановили чавунний пам’ятник-хрест за проектом В. Сичугова. У серпні 1925 року було створено Канівський державний музей-заповідник "Могила Т.Г.Шевченка"; бронзовий монумент поетові споруджено у 1939 році.

Вперше День Європи в Україні відзначатимуть в онлайн-форматі

Щорічно у третю суботу травня в Україні відзначають День Європи.  Для українців  – це особливий день, адже Україну та ЄС єднають спільні цінності, історія та культура. Цьогоріч вперше за роки існування свята, у зв’язку з коронавірусом, святкування в Україні відбудуться в онлайн-форматі.

Рада Європи це свято відзначає 5 травня, 9-го – Європейський Союз. Перше визнання Дня Європи відбулось у Раді Європи у 1964 році. Пізніше Європейський Союз започаткував свій власний Європейський день на відзначення декларації Шумана 1950 року, саме тому його називають ще  «Днем Шумана».

Читати далі

18 травня - День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

18 травня в Україні вшановують День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – пам’яті про злочинні акції, сплановані керівною верхівкою колишнього СРСР та здійснені радянськими каральними органами у 1944 році, що привели до масових людських жертв та завдали непоправної шкоди кримськотатарському народу. За нинішніх обставин цей день є важливим ще й тому, що на тимчасово окупованій Російською Федерацією Автономній Республіці Крим масово поширені прояви релігійної, національної нетерпимості до громадян України, в тому числі кримських татар, що свідчить про свідому політику етноциду з боку окупаційної влади. 

Переглянути фільм "Хайтарма"

До Дня пам’яті та примирення Український інститут національної пам’яті підготував відеопроєкт «Війна і міф»

Це 3 змістовні відеороботи, які покликані зруйнувати поширені радянські міфи. Зокрема: міф про «Велику Вітчизняну війну» – термін, який став  ідеологічним кліше на противагу «Друга світова війна», міф про радянський народ як про «народ-визволитель» та міф про Георгія Жукова.

Детальніше

Онлайн-ресурс «Свідчення» — новий проєкт Музею Голодомору

Музей Голодомору  створив сторінку «Свідчення»  — єдиний онлайн-ресурс, де будуть зібрані історії очевидців Голодомору 1932–1933 років та масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Онлайн-ресурс містить відео- та аудіосвідчення, фото та оцифровані текстові спогади про Голодомор-геноцид і масові штучні голоди 1921-1923 та 1946-1947 рр. Свідчення упорядковані тематично та за адміністративно-територіальним принципом. Сьогодні найбільш наповненим є розділ «Голодомор-геноцид 1932-1933 рр.». В його основі — матеріали, зібрані працівниками Музею Голодомору в рамках проєкту «Усна історія Голодомору». Під час його реалізації були записані аудіо- та відеосвідчення очевидців Голодомору з різних областей України. На сторінці також є історії очевидців із фондів музею, що були зібрані та передані до музею краєзнавцями, студентами, школярами, установами та організаціями. Кожен користувач може відшукати свідчення за місцем, часом або хештегом. Ми пропонуємо дослідити історію Голодомору-геноциду та масових штучних голодів через спогади очевидців зі свого міста або села, району чи області. Національна пам’ять — те, що нас об’єднує, а усні свідчення дозволяють відчути, як переживали ті жахливі роки окремі люди.