Поповнення фондів Музею Голодомору унікальними знахідками

21‌  грудня‌  2019‌  року‌  об‌ 11:00‌  у Національному музеї Голодомору-геноциду відбудеться передача унікальних оригіналів документів до фондів музею. Колекції історичних предметів, які знаходяться у фондах, експозиціях або демонструються під час виставок, є найбільшою цінністю кожного музею. Матеріали, що є доказами геноциду 1932-33 рр. та масових штучних голодів 1921-23 рр. та 1946-47 рр., радянська влада цілеспрямовано фальсифікувала та знищувала. Саме тому такою цінною є кожна зі знахідок музейних фондів.

Докладніше

Зустріч із Алімом Алієвим

27 листопада відбулася зустріч із Алімом Алієвим, яка була присвячена Криму. Тему розмови було окреслено як «Півострів невизначеності». Це був черговий захід у межах спільного проєкту Подільської агенції регіонального розвитку та Генерального консульства Республіки Польща у Вінниці «Платформа ідей». 

Алім Алієв - громадський активіст, журналіст, один із засновників ініціативи «Крим SOS», програмний директор правозахисної гуманітарної установи «Кримський дім», співавтор книги «Мустафа Джемілєв. Незламний», також він є координатором кримськотатарської частини у міжнародному міжконфесійному молодіжному українсько-польсько-кримськотатарсько-єврейському семінарі «Ковчег». 

Докладніше

Презентація 4 історичних видань про Голодомор-геноцид

17 грудня о 13:00 у Музеї Голодомору відбудеться презентація 4 історичних видань про Голодомор-геноцид 1932-1933 рр. Кожне із них розглядає цей злочин проти українців з різного боку. Науковці та письменники проаналізують термінологію та міфи про Голодомор, розглянуть історичне походження слова «Україна», «Русь», «Росія», а також через спогади очевидців із Київської області розкажуть про реалії 1932-33 рр.

КНИГИ, ЯКІ ПРЕЗЕНТУВАТИМУТЬ:

📖 «Міфи про Голодомор» – науково-популярне видання, яке покликане спростувати основні міфи про Голодомор в Україні. На підставі наукових аргументів проаналізовано ідеологічну мету кожного міфу, цілеспрямовано нав'язуваного Москвою протягом майже століття з метою розмивання геноцидного характеру злочину Голодомору.

📖 «Голодомор-геноцид: термінологія» – видання Музею Голодомору, що містить роз'яснення найчастіше вживаних термінів, пов'язаних зі злочином Голодомору-геноциду. Про цей злочин написано близько 20 тисяч книг, брошур, статей, 17 країн визнали Голодомор геноцидом українського народу, однак тривале перебування певної тематики «на слуху» призводить до розмиття термінів та їх значення. У видання зібрано 93 терміни, що охоплюють основні поняття теми Голодомору.

📖 «Україна й українці. Ім'я як поле битви» – науково-популярне видання Віктора Брехуненка, професора, дослідника та директора Інституту дослідження Голодомору, у якій досліджено походження самоназви «Україна» та її перетворення на єдине ім'я українського світу, простежено появу ідентичності «українці», «український народ». «Україна», «Русь», «Росія»  – як виникли й співвідносилися перелічені поняття і як змінювалися в часі їх смислові наповнення?

📖 «Спасенна весна. Спогади» – виділяється із попереднього переліку своєю художньою наповненістю. Автори книги, Галина Тарнавська та Іван Михалевич, розповідають історії-спогади свідків Тетіївського району. Саме ця місцевість у Київській області зазнала найбільших втрат.

https://holodomormuseum.org.ua/anons/v-ukraini-prezentuiut-4-novi-unikalni-knyhy-pro-holodomor/

День української писемности і мови

День української писемности і мови

XIX всеукраїнський радіодиктант національного єднання

На вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця, послідовника творців слов'янської писемности Кирила і Мефодія, в День української писемности та мови XIX всеукраїнський радіодиктант національного єднання написано!

Вітаємо всіх зі святом! Нехай нетлінним скарбом століть передається від покоління до покоління наша українська мова та література, об’єднуючи та возвеличуючи минуле і прийдешнє славного народу!

Із Днем української писемности та мови слухачів курсів підвищення кваліфікації та викладачів КВНЗ «Вінницька академія неперервної освіти» привітали Олена Вітенко, письменниця, фундатор Вінницької обласної краєзнавчої літературно-мистецької громадської організації «Велика рідня», член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України, громадський діяч; Ольга Янушкевич, композитор і педагог, «Відмінник освіти України», член Асоціації діячів естрадного мистецтва України та Тетяна Гутовська-Бондар, методист Вінницького обласного Будинку культури вчителя, соліст вокального ансамблю «Зірниця».

Коштовним подарунком на святі стала пісня «Рідна мова».

Рідна мова
Слова: Олена Вітенко
Музика: Ольга Янушкевич

В рідній мові - роду слово,
Пісня колискова,
В ній світанок в росах квітне,
У красі ранковій.
В рідній мові плин струмочка,
Що тамує спрагу,
Із криниченьки - джерельця,
Черпаємо наснагу.
Рідна мова - материнська,
Батьківська повчальна,
В ній жура одвічно мудра,
Пісня величальна.
Злотоколосом ясніє
Прадідівське поле,
Голос серця чуйним словом
Погамує горе.

Приспів:
Мова мого народу -
З кореня родоводу.
Зріє в плодах насіння,
Живить його коріння.
Крони гіллям зростають,
Силу землі черпають.
Прадід, батьки й родина -
Все це моя Україна!

В рідній мові слово добре
Переспівом ллється.
Материнська рідна мова -
Голос мого серця.
Стяг блакитно-сонцеликий,
Річка поміж житом.
Доки світу, доки сонця
Мові рідній жити!

Приспів.

Школа неперервного науково-методичного зростання освітян

5 листопада 2019 року відбулося чергове, третє,  зібрання  Школи неперервного науково-методичного зростання освітян, які працюють над проблемою «Розвиток готовності вчителя-філолога до формування гуманістичних цінностей учнів». 

На цьому етапі навчання молоді вчителі презентували результати пошуків, досліджень щодо шляхів, методів, прийомів формування у школярів знань про базові гуманістичні цінності, розвиток у них гуманістичних емоцій, переконань, а також способів моделювання поведінки з опорою на гуманістичні цінності. 

Новим і цікавим для вчителів було моделювання уроку української літератури на основі експериментальної методики формування гуманістичних цінностей учнів засобами словесності, розробленої разом із керівником Школи Лілією Іванівною Неждановою, викладачем кафедри філології та гуманітарних наук КВНЗ «Вінницька академія неперервної освіти».

Упродовж навчання молоді освітяни-словесники області поглиблювали знання про гуманізм, його принципи, значущість гуманістичної філософії для людини ХХІ століття; набули досвіду втілювати здобутки педагогічної науки в практику своєї роботи, розробляти власні методики щодо формування в учнів гуманістичних цінностей засобами словесності на основі сучасних наукових досліджень.