суботу, 4 березня 2023 р.

02.03.2023 року завершилися тематичні курси "Мовленнєві компетентності педагогічних працівників у контексті НУШ" (керівник Наталія П’яст).

Слухачами курсів були педагогічні працівники різних категорій: вчителі початкових класів, математики та інформатики, трудового навчання, української мови, зарубіжної літератури, асистенти вчителів, вчителі фізичної культури, педагоги-організатори, географи, заступники директорів з виховної роботи, вчителі хімії та біології, англійської мови, образотворчого мистецтва.

Посилання на випускний альбом слухачів курсів: http://surl.li/fhaqc

Представимо декілька залікових робіт слухачів курсу:

1. Реп із проблемним наголошуванням у виконанні Інни Остапової, учителя початкових класів : http://surl.li/fhapp

2. Практична робота "Оповідання зі слів, наголос у яких падає на третій склад".

Про курси

Настав час закінчИти черговІ фаховІ курси, якими стовідсОтково задоволені всі слухачі?

 Тут ми познайомилися з каталОгом фемінітивів, викладачі до нас донеслИ текстовІ особливості варваризмів, прочитали аж чотирнАдцять цікавих лекцій. Десь посерЕдині курсу слухачі дізналися про течіЮ новацій у нашій мові, про те, що варто залишИти в минулому суржик. Нескладно було навестИ приклади написання слів за новим Українським правописом, знайти синоніми до кольорів, як от: бурштинОвий, бурякоОвий.

У світі є чимало гарних спеціальностей: агронОмія, металУргія, кулінАрія, але ми, учителі, вірні обіцЯнці, яку дали ще на першому своєму Святі знань - любити школу й діток. Саме тому кожен із нас сьогодні  не на заводській добовІй зміні в Польщі, не миємо вікна й жалюзІ в Німеччині, а тут, у рідній Україні, долаємо черговИй кілометр свого педагогічного шляху.

Дякую всім за отримані знання, намагатимуся донестИ їх до своїх хлопчиків та дівчаток –  маленьких здобувачів освіти.

                                                       Людмила Вітюк, учитель української мови

2. Практична робота "Проаналізуйте  своє мовлення й мовлення оточення".

Моє мовлення не є досконалим, однак, я вважаю себе людиною грамотною та освіченою. Моя грамотність розвивалась упродовж багатьох років. Основним чинником її формування я вважаю те, що у дитинстві та юності я мала здатність до навчання та ДУЖЕ багато читала. Культ книги у моєму житті виправданий.  Моє усне мовлення повсякдення (не ділове)  забарвлене, сповнене порівнянь, епітетів тощо…Мій активний словниковий запас дозволяє вільно комунікувати з близькими людьми, впевнено почувати себе у професійному середовищі. Мене цікавлять новації в сучасній українській літературній мові. Я є користувачем Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Валентина Отамановського, що допомагає мені знайомитись із сучасними авторами, їх творами, практикуватись у грамотній українській мові. Завдяки книгам інтуїтивне відчуття мови, що дозволяє мені в більшості випадків правильно розставляти розділові знаки і не робити стилістичних помилок. Я свою мову «плекаю» (намагаюся). Це робота складна.

     Однак, на формування мовлення значно впливає моє середовище. Воно різноманітне. Професійні та освічені (україномовні) люди оточують мене  у професійній діяльності. У приватному житті, у побуті, особливо упродовж останнього року, у моєму оточенні з’явилось багато російськомовних людей. Частина з них намагається спілкуватись українською мовою, інші висловлюються виключно російською, мотивуючи це тим, що з молоду не навчені. Наслідком цього (на слух чути дві мови) є суржик, перехід на російську з української, мовленеві помилки при спілкуванні українською, неможливість миттєво висловити свою думку українською… тощо.

     По-справжньому може оволодіти мовою той, хто постійно прагне до цього. Отже, все залежить від людини. Мовне самовиховання важливе. 

     В нашому освітньому середовищі є Люди, мовлення яких вишукане…Хотілося б і самій такою бути, і щоб таких Людей було багато. 

    РS Дякую Вам, Наталіє Йосипівно, за вишуканість, наповнюваність та корисність для мене Вашої лекторської роботи. Бажаю Вам наснаги, вдячних слухачів та курсантів, а собі – більше таких фахових Людей, як Ви, у моєму оточенні.

                                                      Анжеліка Стахова, учитель початкових класів

3. Практична робота «Проаналізуйте своє мовлення й мовлення оточення. Створіть три тести для закріплення акцентуаційних норм української мови, увівши в них слова, наголошення яких було проблемним саме для Вас».

Я не філолог, але завжди вважала, що досить не погано знаю українську мову. Під час проходження цих курсів я дізналась багато чого нового для себе, зокрема наголошування слів в українській мові. Проаналізувавши своє мовлення та правила правопису я зрозуміла, що багато чого ще потрібно вивчити та запам’ятати, щоб правильно розмовляти рідною мовою. Мовлення оточення теж потребує корекції та наполегливої праці над правильною вимовою та наголошенням слів.

Тести

1. На перший склад падає наголос у всіх словах, ОКРІМ

А. жалюзі

Б. лате

В. олень

2. На другий склад падає наголос у всіх словах рядка

А. випадок, феномен, помилка

Б. проміжок, решето, загадка

В. чорнослив, зубожіти, оптовий

3. На третій склад падає наголос у всіх словах рядка

А. кілометр, інженерія, підлітковий

Б. бюлетень, каталог, кропива

Г. чорнослив, рукописний, будемо

                                  Тетяна Янчук, заступник директора з виховної роботи

4. Практична робота

Маленький Єретик взяв український прапорець, щоб провести діалог з Осетером і з’ясувати, що більше в розмірі: міліметр чи сантиметр, дециметр чи метр, метр чи кілометр. Довести вдалося Осетрові, що найменшою величиною є міліметр. Цей чарівний діалог вдалося закінчити за хвилин одинадцять – чотирнадцять. Закінчивши розмову, вони затвердили урочистий текстовий документ, усередині якого записали віршовий порядковий безпринципний стовідсотковий договір.

                                 Юрій Сулима, учитель трудового навчання та креслення

середу, 1 березня 2023 р.

Вшановуємо пам’ять жертв Голодомору

27 лютого 2023 року завідувач кафедри філології та гуманітарних наук професор О.Струкевич взяв участь у роботі регіонального науково-практичного семінару  «Голодомор 1932 – 1933 років на Поділлі (до 90-ї річниці трагічних подій)». Організатором заходу виступив Барський гуманітарно-педагогічний коледж.
          Проф. О.Струкевич виступив з доповіддю «Голодомор і радянська влада».
          З текстом можна ознайомитися за таким посиланням: http://surl.li/fdno