УКРАЇНСЬКА ЯК КОД НАЦІЇ: ЧОМУ ДІТЯМ ВАРТО ГОВОРИТИ РІДНОЮ МОВОЮ

"Мова є однією із найважливіших цеглинок у фундаменті кожної нації. Саме у ній відображено і зафіксовано найглибші витоки свідомості народу та його ментальність, закодовано народну мудрість і споконвічні знання. Мова — це генератор і найвища форма патріотизму, Божий дар і ключ до вивчення культури, історії, традицій, творець культури. Вона репрезентує народ у світі, є ореолом нації й етнічним кордоном. «Нація повинна боронити свою мову більше, ніж свою територію», — говорила Леся Українка. Адже територію можна відвоювати, а коли вмирає мова, то вмирає і нація. Недаремно кажуть, що мова — ключ до Вічності, пароль до дверей Всесвіту".

Автор процитованої публікації Лариса Громадська стверджує: "Дослідники доводять, що чимало вживаних сьогодні українських слів та мовних коренів були поширені ще у часи трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні сонцепоклонницьких часів та значний слід у прамові — санскриті, джерела якого дійшли до нас iз давнини у 5 тисяч років. У сучасній українській мові 65% слів — із санскриту. Про багатотисячолітню давнину української мови говорить і усна народна творчість, створена досконалою українською мовою. Адже вчені довели, що деякі народні казки та пісні написані декілька тисяч років тому".

Читати публікацію